Приклад класичного і системного підходів до організації матеріального потоку
Різні підходи до організації матеріального потоку проілюструємо на прикладі постачання магазинів бакалійними товарами зі складів підприємства оптової торгівлі. Учасники цього процесу: підприємство оптової торгівлі, транспортне підприємство та мережа обслуговуються продовольчих магазинів.
Розглянемо два варіанти організації матеріального потоку, що мають принципову відмінність один від одного.
Перший варіант носить традиційну назву "самовивіз", другий - "централізована доставка".
Варіант 1 (ссшовивоз) характеризується наступними ознаками:
♦ відсутній єдиний орган, що забезпечує оптимальне використання транспорту. Магазини самостійно домовляються з транспортними організаціями і, отримавши машину, приїжджають в міру необхідності на базу за товаром;
♦ на складах підприємства оптової торгівлі, на транспорті і в магазинах застосовуються історично сформовані технологічні процеси вантажопереробки, не узгоджені між собою. Деякий узгодження має місце лише в місцях передачі вантажу;
♦ ні підприємство оптової торгівлі, ні магазини не пред'являють жорстких вимог до типам використовуваного транспорту, головне - вивезти товар;
♦ відсутня необхідність використання строго певних видів тари;
♦ можливо, що в ряді магазинів не створені умови для безперешкодного під'їзду транспорту, швидкої розвантаження і приймання товару.
Аналіз характерних ознак "самовивозу" показує, що в учасників логістичного процесу відсутня єдина мета - раціональна організація сукупного матеріального потоку. Кожен з учасників організує матеріальний потік лише в межах ділянки своєї безпосередньої діяльності.
Очевидно, що тут має місце класичний спосіб формування системи, що забезпечує проходження со-сукупними матеріального потоку. Дійсно, ми бачимо тут три самостійно сформовані підсистеми:
♦ підсистема, що забезпечує проходження матеріального потоку на складах підприємства оптової торгівлі;
♦ підсистема, що забезпечує його обробку на транспорті;
♦ підсистема, що забезпечує його обробку в магазинах.
Ці підсистеми з'єднані між собою в значній мірі механічно. Незважаючи на це, в цілому вони утворюють працездатну систему, що забезпечує проходження сукупного матеріального потоку по всьому ланцюгу: підприємство оптової торгівлі транспорт + магазини.
Варіант 2 (централізована доставка) характеризується наступними ознаками:
♦ учасники логістичного процесу створюють єдиний орган, мета якого - оптимізація саме сукупного матеріального потоку. Наприклад, в споживчому союзі для організації централізованої доставки створюється робоча група, до складу якої входять директора автотранспортних, оптових і роздрібних підприємств. Організаційне керівництво робочою групою покладається на заступника голови правління споживспілки;
♦ історично сформовані технологічні процеси на підприємствах - учасниках логістичного процесу коригуються відповідно до вимог оптимальної організації саме сукупного матеріального потоку;
♦ розробляються схеми завезення товарів у магазини, визначаються раціональні розміри партій поставок і частота завозу;
♦ розробляються оптимальні маршрути і графіки завезення товарів у магазини;
♦ створюється парк спеціалізованих автомобілів, а також виконується ряд інших заходів, що дозволяють оптимізувати сукупний матеріальний потік.
Аналіз характерних ознак другого варіанта організації матеріального потоку показує, що для централізованої доставки товарів учасники логістичного процесу задаються загальною метою формування логістичної системи, що забезпечує раціональну організацію сукупного матеріального потоку. Вивчаються вимоги, яким він повинен задовольняти. Формуються варіанти його організації, з яких за спеціальними критеріями відбирається кращий. Таким чином, другий варіант є прикладом системного підходу до формування логістичної системи, що забезпечує проходження сукупного матеріального потоку по ланцюгу: підприємство оптової торгівлі транспорт магазини.
Не зупиняючись на доказі, відзначимо, що другий варіант організації матеріального потоку, тобто системний підхід до товароснабженію роздрібної торговельної мережі, дозволяє:
♦ підвищити ступінь використання матеріально-технічної бази, в тому числі транспорту, складських та торгових площ;
♦ оптимізувати товарні запаси у всіх учасників логістичного процесу;
♦ підвищити якість і рівень логістичного сервісу;
♦ оптимізувати розміри партій товарів.