Витрати на створення і підтримку запасів
Загальні витрати на створення і підтримку запасів складаються з перерахованих нижче основних груп:
Витрати на поточне обслуговування запасів, які в основному включають в себе податки на запаси.
Витрати на інвестований в запаси капітал. Тут можливі два варіанти.
♦ Запаси створені з використанням позикових коштів. Витрати на інвестований капітал визначаються в цьому випадку процентною ставкою банківського кредиту.
♦ Запаси створені з використанням власних коштів. У цьому випадку використовується встановлена на підприємстві норма ефективності грошових вкладень в оборотні кошти.
Витрати на зберігання запасів. Сюди відносяться витрати на оренду складського приміщення, амортизаційні відрахування, оплату електроенергії, заробітну плату складського персоналу і фахівців.
Ризики, пов'язані з утриманням запасів. У вартість ризиків створення і підтримки запасів, входять наступні види втрат:
♦ втрати, пов'язані з фізичним і моральним старінням продукції при зберіганні (особливо це відноситься до швидкопсувної сільськогосподарської продукції);
♦ ризик перевищення норм природного убутку.
Ризики можуть бути скорочені при скороченні часових циклів.
Ризики змісту запасів проявляються в таких властивостях продукту, як:
♦ здатність до псування (для продовольчих товарів);
♦ пошкодження в процесі транспортування;
♦ пошкодження в процесі вантажопереробки;
♦ пожежонебезпека.
Ризики вимагають додаткових витрат для забезпечення збереження вантажу при транспортуванні, вантажопереробки, зберіганні, (наприклад, швидкопсувні вантажі повинні перевозитися в рефрижераторах). При зростанні продуктових ризиків витрати на зберігання і транспортування зростають Оцінка вартості ризику в грошовій формі проводиться:
♦ через витрати на страхування;
♦ через тарифи і ставки страхових премій.
Точно визначити витрати за змістом запасів, як правило, досить складно. На практиці може використовуватися середнє значення витрат на створення та утримання запасу у вигляді відсотка від вартості запасу.
У роботі Ю.І. Рижикова (з посиланням на зарубіжні джерела) вказується, що на практиці допустимі значення від 15 до 35% від ціни виробу. У стабільних умовах ціна зберігання може призначатися як загальний по багатьом продуктам відсоток від ціни та в середньому становитиме 25 центів на долар.