Розвиток інфраструктури товарних ринків
Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу, а також оптимізації всього логістичного процесу на макрорівні є наявність на ринку великої кількості посередників.
В даний час в термін "посередник" іноді вкладається негативне значення: зайве, а то і кримінальне ланка в ланцюзі руху товарів. У рамках логістики розглядається проблема цивілізованого, економічно виправданого посередництва.
Уявімо собі два варіанти переправи через річку: по мосту за плату і безкоштовно вбрід. Можна не витрачати гроші на міст і переправлятися вбрід. Але чи буде від цього процес, що включає в себе переправу, дешевше? Відповідь очевидна - у більшості випадків немає. Посередник - той же міст, що забезпечує більш зручну переправу товару виробника до споживача. Правда, за цю переправу треба платити. Звідси виникають два завдання. Перша - для виробника, якому необхідно вирішити завдання типу "Make-or-Buy", тобто вирішити, перебиратися чи зі своїм товаром на ринок самостійно, тобто "вбрід", або скористатися за плату послугами посередника. Друга - для самого посередника, який повинен знайти такі місця в "річці господарської діяльності", які очевидно потребують "мостах", тобто запропонувати свої послуги там, де в результаті їх застосування процес руху товару стане істотно дешевше.
Послуги посередника є затребуваними, якщо їх вартість нижче власних витрат на виконання будь-яких робіт. У формалізованому вигляді це співвідношення можна представити в наступному вигляді:
П < С,
де П - розмір оплати послуг посередника; С - обсяг витрат клієнта по самостійній організації закупівель та розміщення замовлення.
Доцільність користування послугами посередника визначиться різницею власних витрат та вартості послуг посередника:
Ц = С - П.
Оптимізація каналу розподілу, а потім і логістичного ланцюга можлива лише за наявності на товарному ринку великої кількості підприємств, що здійснюють функцію опту.
Актуальність створення мережі оптових посередників для країн СНД очевидна.
Правове забезпечення економічної діяльності має полегшувати формування та реалізацію господарських зв'язків, інформаційні мережі - забезпечувати швидкий обмін інформацією, фінансова система - забезпечувати швидке проходження фінансових коштів.
Рішення перерахованих завдань є функцією держави, яка повинна створити умови, що сприяють розвитку та оптимізації систем розподілу матеріальних потоків.