ЛОГІСТИКА

Рівень логістичного сервісу

Важливим критерієм, що дозволяє оцінити систему обслуговування як з позиції постачальника, так і з позиції одержувача послуг, є рівень логістичного сервісу.

Розрахунок даного показника виконують за такою формулою:

η = m / M х 100%,

де η — рівень логістичного сервісу;

М — кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичного сервісу;

m — кількісна оцінка фактично чиниться обсягу логістичного сервісу.

Для оцінки рівня логістичного сервісу обираються найбільш значимі види послуг, тобто послуги, надання яких пов'язане зі значними витратами, а ненадання — з істотними втратами на ринку.

Наведемо два варіанти розрахунку величини даного показника.

Варіант 1. Розглянемо в якості прикладу оптове підприємство, що торгує запасними частинами до автомобілів певної марки. Припустимо, що загальний перелік (номенклатура) запасних частин для автомобілів даної марки містить 2000 видів, з яких на підприємстві постійно наявні 500 видів. Тоді рівень сервісу можна розрахувати як відношення максимально можливої кількості видів запасних частин до кількості видів, фактично наявного в продажу:

η = 500 / 2000 x 100% = 25%

Для того щоб підвищити значення даного показника, необхідно понести додаткові витрати у зв'язку із збільшенням запасу, застосуванням більш досконалої системи управління, а також по ряду інших причин.

З іншого боку, у нашому випадку підвищення рівня сервісу означатиме розширення асортименту. Реакцію ринку на подібну стратегію торговця в свій час образно показав А. Райкін: "Взуття, чорний верх — низ білий, є? — Є! Білий верх — чорний низ, є? — Є!"... "ТОВАРОЗНАВЕЦЬ — ШАНОВНИЙ ЧОЛОВІК".

Сьогодні (як, утім, і тоді) "повага ринку" — це додатковий прибуток.

Варіант 2. Рівень сервісу можна оцінювати також і зіставляючи час на виконання фактично надаються в процесі поставки логістичних послуг з часом, який необхідно було б затратити у випадку надання всього комплексу можливих послуг у процесі тієї ж постачання. Розрахунок виконують за такою формулою:

де N — кількість послуг, які теоретично може бути надано;

n — фактична кількість наданих послуг;

t_i — час на виконання i-й послуги.

Таким чином,  — сумарний час, фактично витрачений на надання послуг, а  — час, який теоретично може бути витрачено на виконання всього комплексу можливих послуг.