Питомі витрати на створення та зберігання запасів

Прийняття рішення щодо запасів полягає в розумінні раціонального значення обсягу замовлення чи зіставленні варіантів систем управління запасами з допомогою критерію мінімуму загальних витрат.

Розрахунки величин К і М, що входять до формули Вілсона, виконують з метою прийняття рішень в галузі управління запасами. Розуміння розміру питомих витрат за створення і зберігання запасів відповідає принципу конкретності логістики, оскільки дозволяє виконати точну оцінку фінансових ресурсів, необхідні реалізації тієї чи іншої рішення у сфері управління запасами.

Слід зазначити, що значна частина вітчизняних компаній у сфері виробництва та обігу в даний час не має інформації про зазначені величини, що перетворює системи управління запасами на своєрідні "чорні ящики" витрат: економічний результат відомий, але механізм залежності результату від прийнятих рішень у галузі управління запасами незрозумілий.

Розрахунки величин К і М виконують на основі складання кошторисів витрат за аналізований період створення та зберігання запасів. Названі категорії витрат включають безліч видів прямих і непрямих витрат. Для пошуку оптимального розміру замовлення слід взяти до уваги ті статті, витрати якими за аналізований період змінюються залежно від розміру замовлення, т. е. статті, чутливі до розміру замовлення. Ті статті, витрати за якими за період не змінюються при зміні розміру замовлення, з розрахунку питомих витрат слід виключити, оскільки витрати за період за такими статтями мають постійний характер і не впливають на рішення щодо розміру замовлення.

Таким чином, у кошториси включають не всі види витрат, а лише ті, величина яких протягом періоду змінюється в залежності від розміру партії, що замовляється.

Можливість ігнорування значної кількості статей витрат під час вирішення оптимізаційних завдань у сфері управління запасами створює реальну можливість розв'язання цих завдань за умов реальної господарської практики.

Розглянемо порядок розрахунку питомих витрат за створення та зберігання запасів.

1. Розрахунок питомих витрат за створення запасів, т. е. витрат, які підприємство несе з моменту прийняття рішення про розміщення замовлення постачальнику досі приходу товару.

Витрати для одного замовлення (величина До) визначають розподілом витрат минулого періоду, що з створенням запасів для підприємства, на кількість розміщених і отриманих цей період замовлень. Кошторис витрат на створення запасів може включати такі види витрат:

к1 - витрати, пов'язані оформленням договору поставки, тобто витрати на можливі відрядження, представницькі витрати на проведення переговорів, витрати, пов'язані з необхідністю здійснення контролю за процесом поставок, тощо;

к2 - витрати на охорону вантажу в процесі доставки;

к3 - витрати на страхування;

к4 - витрати на транспортування;

к5 — інші витрати, пов'язані з розміщенням та виконанням замовлення, величина яких за період змінюється залежно від кількості розміщених та виконаних за період замовлень.

Слід пам'ятати, що витрати к2, к3, и к4 включаються до складу транспортно-заготівельних витрат лише такою мірою, як це передбачено умовами франкування вантажу.

Знову звертаємо увагу на те, що враховуватися повинні ті види витрат, величина яких за період змінюється в залежності від розміру замовлення. Нижче наводиться приклад, що ілюструє доцільність чи недоцільність включення транспортних витрат період у розрахунок питомих витрат за виробництво запасів.

Розглянемо два варіанти розміщення та виконання замовлення.