Визначення розміру страхових запасів
Ідеальний варіант руху запасу: витрата здійснюється рівномірно, нова партія надходить на склад точно в момент повної витрати попередньої. Насправді фактичний витрата запасу нерівномірний і може перевищувати плановий. Надходження замовлених товарів з вини постачальників чи перевізників може запізнюватися. У зв'язку з цим підприємства виробляють страхові запаси. Мета створення страхових запасів – забезпечити безперервність торговельного чи виробничого процесу у таких випадках:
• затримка постачальником терміну відвантаження замовлення;
• затримка товару у дорозі при доставці від постачальника;
• непередбачуване зростання обсягу збуту.
Перелічені ситуації не планують, але оскільки вони можливі, їх чекають і до них готуються, створюючи страхові запаси.
Страховий запас дозволяє стабільно функціонувати в умовах погано відрегульованих господарських відносин та неминучих помилок при прогнозуванні та подальшому плануванні попиту.
Страховий запас не є недоторканним. Витрата цієї компоненти загального запасу також неминуча, як і неминучі похибки планування та організації поставок. Однак при запланованому ході постачання та стабільному, відповідному плану збуті, величина страхового запасу, на відміну від поточного, не змінюється.
Страховий запас, як і поточний, має двоїстий характер, т. е. грає як позитивну, і негативну роль. Значний страховий запас може покрити всі випадкові відхилення. Підприємство зможе уникнути втрат обороту та іміджу, спричинених відсутністю у потрібний момент запасів на складі, тобто втрат від дефіциту. Однак це може призвести до невиправдано більших витрат на утримання страхового запасу на складі компанії.
Визначальним економічним чинником при розрахунку величини страхового запасу є досягнення мінімальних сумарних втрат та витрат, спричинених дефіцитом та змістом запасу.
На величину потреби у страхових запасах впливає такі основні факторы:
• ймовірність того, що постачальник порушить свої зобов'язання щодо відвантаження товарів (за терміном або за кількістю, або за тим та іншим разом);
• ймовірність незапланованого зростання потреби у товарах (зростання збуту);
• ймовірність того, що перевізник порушить свої зобов'язання щодо термінів доставки товарів.
Можливий також вплив інших факторів.
З іншого боку, розмір страхових запасів впливає характер розподілу таких випадкових величин, як терміни поставок, обсяги збуту та інших.
Істотний вплив на потребу в страхових запасах надає ймовірність виникнення дефіциту, що допускається в конкретній ситуації. Наприклад, при зниженні ймовірності дефіциту з сорока до одного відсотка в умовах нормально розподіленого попиту потреба в страхових запасах збільшується більш ніж у дев'ять разів (у 9,32 рази).
Кількісна оцінка кожного з перелічених вище факторів, а також облік їхнього спільного впливу на розмір страхового запасу в єдиній аналітичній моделі є складним науковим завданням, що вимагає ще й великої інформаційної підтримки.
Розглянемо простішу добре вивчену ситуацію визначення оптимального страхового запасу, коли є лише одна випадкова величина, тобто діє лише один випадковий фактор.
Перший варіант однофакторної ситуації:
• терміни поставок складу піддаються випадковим коливанням;
• збут зі складу за будь-який період відповідає плану.
Така ситуація може мати місце, наприклад, для центрального складу системи: "центральний склад компанії - склади філій".
Терміни постачання центральний склад від постачальників можуть непередбачено відхилятися від планових. Обсяги та терміни відвантажень із центрального складу компанії на склади філій (обсяги збуту) точно визначені.
Другий варіант однофакторної ситуації:
• терміни поставок складу точно відповідають планам;
• збут у періоди між поставками схильний до випадкових коливань.
У системі "центральний склад компанії - склади філій" така ситуація може мати місце на складах філій: внутрішньосистемні поставки з центрального складу детерміновані, а збут має невизначений, стохастичний характер.
Розрахунок розміру страхового запасу за однофакторною ситуацією виконується на основі статистичних даних про фактичні значення випадкового фактора, наприклад:
• дані про терміни виконання замовлень постачальником за попередні 12 місяців (варіант 1);
• дані про величину збуту в періоди між постачанням за останні 12 місяців (варіант 2).